межуватися
МЕЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. розм . Відділятися, проводячи межі між земельними ділянками. Селяни межувались; // Відділяти себе від кого-небудь. А все ж снопом не межувалися: подруги, як рідні вони - ні одна вже не злукавить (Головко, II, 1957, 243).
2. тільки 3 ос., перен. Те саме, що чергуватися. На його загостреному знизу обличчі межуються і пошана до Мірошниченка, і якась інша, більш потайна думка (Стельмах, II, 1962, 18).
3. з чим, рідко. Те саме, що межувати 2. Од самого берега Росі, на південь, де Канівський повіт межується з Звенигородським, починається такий рай, якого трудно знайти на Україні (Н.-Лев., II, 1956, 27).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | межуюся | межуємося |
2 особа | межуєшся | межуєтеся |
3 особа | межується | межуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | межуватимуся | межуватимемося |
2 особа | межуватимешся | межуватиметеся |
3 особа | межуватиметься | межуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | межувався | межувалися |
Жіночий рід | межувалася | |
Середній рід | межувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | межуймося | |
2 особа | межуйся | межуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | межуючись | |
Минулий час | межувавшись |