мезенхіма
МЕЗЕНХІМА, -и, ж., анат. Зародкова сполучна тканина більшості багатоклітинних тварин та людини; заповнює проміжки між зародковими листками; у зародка виконує опорну, живильну і захисну функції; на основі мезенхіми розвиваються різні види сполучної тканини, кров, кровоносні та лімфатичні судини, більшість гладеньких м'язів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мезенхіма | мезенхіми |
Родовий | мезенхіми | мезенхім |
Давальний | мезенхімі | мезенхімам |
Знахідний | мезенхіму | мезенхіми |
Орудний | мезенхімою | мезенхімами |
Місцевий | на/у мезенхімі | на/у мезенхімах |
Кличний | мезенхімо | мезенхіми |