мекати
МЕКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці і т. ін. Нагадай козі смерть, то вона мекатиме, аж поки здохне (Укр.. присл.., 1955, 215); Глухо мекали вівці в кошарі (Мас., Сорок.., 1957, 319).
2. перен. Говорити нерозбірливо, розтягуючи слова і вставляючи між ними звуки "мм", "ме". Він довго екав та мекав на трибуні (Козл., Ю. Крук, 1957, 381).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мекаю | мекаємо |
2 особа | мекаєш | мекаєте |
3 особа | мекає | мекають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мекатиму | мекатимемо |
2 особа | мекатимеш | мекатимете |
3 особа | мекатиме | мекатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мекав | мекали |
Жіночий рід | мекала | |
Середній рід | мекало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мекаймо | |
2 особа | мекай | мекайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мекаючи | |
Минулий час | мекавши |