метушитися
МЕТУШИТИСЯ, шуся, шишся, недок. Рухатися безладно, похапливо або заклопотано; робити що-небудь, поратися, порядкувати поспішно. Слуги метушаться упадливо та улесно, підносячи більше та більше і вигадливих страв, і цілющого трунку (Стар., Облога.., 1961, 23); Птахи були неспокійні, метушилися, бились крилами поміж очеретом і здіймали галас, мов перед бурею (Коцюб., І, 1955, 363); На палубі, на трапах метушилися матроси. Вони поспішаючи кріпили якісь канати, гримів ланцюг, тупали ноги (Донч., III, 1956, 220); Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (Шиян, Баланда, 1957, 209); * Образно. Метушилися пошматовані хмари по небу (Ле, Мої листи, 1945, 69); // біля (коло) чого, з чим. Робити якусь справу, що потребує багато клопоту, зусиль; клопотатися. Чого то і сей рік власне Ліля взяла на себе тую біганину: .. минулий раз вона ж метушилася з концертом (Л. Укр., V, 1956, 391); На одному обійсті метушилися люди біля молотарки (Трубл., І, 1955, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метушуся | метушимося |
2 особа | метушишся | метушитеся |
3 особа | метушиться | метушаться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метушитимуся | метушитимемося |
2 особа | метушитимешся | метушитиметеся |
3 особа | метушитиметься | метушитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | метушився | метушилися |
Жіночий рід | метушилася | |
Середній рід | метушилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | метушімося | |
2 особа | метушись | метушіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | метушачись | |
Минулий час | метушившись |