мисліте
МИСЛІТЕ, невідм., с., заст. Назва букви "м" у слов'яно-руській азбуці. * Образно. Звичаю Козацького наберешся, Та побачиш світа, Не такого, як у бурсі, А живі мисліте з товариством прочитаєш (Шевч., II, 1963, 331).
@ Писати (виписувати) мисліте, жарт. - іти нетвердою ходою, зигзагами (про п'яного). Мисліте по землі писав [Еней], з нудьги охляв і ізнемігся (Котл., І, 1952, 92); Піп, поспішаючи за ними, писав мисліте і щось розмовляв сам з собою (Мирний, III, 1954, 197).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мисліте | мисліте |
Родовий | мисліте | мисліте |
Давальний | мисліте | мисліте |
Знахідний | мисліте | мисліте |
Орудний | мисліте | мисліте |
Місцевий | на/у мисліте | на/у мисліте |
Кличний | мисліте | мисліте |