мишка
МИШКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до миша. Ось маленька жовтава лісова мишка вибігла зі своєї норки [нірки] (Фр., VI, 1951, 149); В сумний куток дивлюся з ліжка, де в срібнім сяйві тиха мишка по здобич вийшла з темноти (Сос., II, 1958, 403); * У порівн. Її тендітні пальчики, мов мишки, забігали (Мирний, III, 1954, 159).
@ В кота й мишку гратися див. кіт.
2. діал. Судорога. Перед очима щось мутне забігало, щось темне заходило; підборіддя затіпалося, обличчя сіпала мишка... (Мирний, III, 1954, 241).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мишка | мишки |
Родовий | мишки | мишок |
Давальний | мишці | мишкам |
Знахідний | мишку | мишки, мишок |
Орудний | мишкою | мишками |
Місцевий | на/у мишці | на/у мишках |
Кличний | мишко | мишки |