многолітній
МНОГОЛІТНІЙ, я, є, рідко. Те саме, що багаторічний. Вірте у геній народа [народу] - Ось мій святий заповіт. Туго зроста він - не шкода. Бо многолітній це квіт (Черн., Поезії, 1959, 294); Увесь свій талант і многолітній труд поклав [композитор М. Лисенко] на те, щоб знайти, зберегти перли народної творчості, обробити їх і повернути народу (Довж., III, 1960, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | многолітній | многолітня | многолітнє | многолітні |
Родовий | многолітнього | многолітньої | многолітнього | многолітніх |
Давальний | многолітньому | многолітній | многолітньому | многолітнім |
Знахідний | многолітній, многолітнього | многолітню | многолітнє | многолітні, многолітніх |
Орудний | многолітнім | многолітньою | многолітнім | многолітніми |
Місцевий | на/у многолітньому, многолітнім | на/у многолітній | на/у многолітньому, многолітнім | на/у многолітніх |