мовлення
МОВЛЕННЯ, я, с. 1. Спілкування людей між собою за допомогою мови; мовна діяльність. Часто риси літературної мови й діалектні риси (фонетичної системи та граматичної будови) існують паралельно; вони залежать від віку, від обстановки мовлення і жанрів мови (Нариси з діалектології.., 1955, 18); Сила мовлення на сцені виявляється насамперед у вимові (Мист., 6, 1965, 28).
2. рідко. Повідомлення по радіо; радіомовлення.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мовлення | мовлення |
Родовий | мовлення | мовлень |
Давальний | мовленню | мовленням |
Знахідний | мовлення | мовлення |
Орудний | мовленням | мовленнями |
Місцевий | на/у мовленні | на/у мовленнях |
Кличний | мовлення | мовлення |