мовленнєвий
МОВЛЕННЄВИЙ, -а, -е. Прикм. до мовлення. ** Мовленнєва нездатність, мед. – втрата змістових і граматичних зв'язків між словами та фразами, які хворий часто рифмує. Мовленнєвий натиск – стан, при якому хворий відчуває безперервну потребу говорити і не може зупинити свої багатослівні вирази. Мовленнєвий салат – форма розірваного мовлення, при якому вимовляння складаються із окремих слів, не пов'язаних між собою за змістом. Теорія мовленнєвих актів – логіко-лінгвістична теорія, що вивчає прагматику та структуру мовленнєвих актів як одиниць мовної комунікації та мовної діяльності в цілому.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мовленнєвий | мовленнєва | мовленнєве | мовленнєві |
Родовий | мовленнєвого | мовленнєвої | мовленнєвого | мовленнєвих |
Давальний | мовленнєвому | мовленнєвій | мовленнєвому | мовленнєвим |
Знахідний | мовленнєвий, мовленнєвого | мовленнєву | мовленнєве | мовленнєві, мовленнєвих |
Орудний | мовленнєвим | мовленнєвою | мовленнєвим | мовленнєвими |
Місцевий | на/у мовленнєвому, мовленнєвім | на/у мовленнєвій | на/у мовленнєвому, мовленнєвім | на/у мовленнєвих |