мовчазливість
МОВЧАЗЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до мовчазливий. Її понурість, мовчазливість та забитість, що виразно малювалися на її невродливім.. лиці.. Усе те відраджувало від неї (Фр., І, 1955, 262); Стриманість і мовчазливість, .. вся поведінка його починали її дивувати (Коцюба, Нові береги, 1959, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мовчазливість | мовчазливості |
Родовий | мовчазливості, мовчазливости | мовчазливостей |
Давальний | мовчазливості | мовчазливостям |
Знахідний | мовчазливість | мовчазливості |
Орудний | мовчазливістю | мовчазливостями |
Місцевий | на/у мовчазливості | на/у мовчазливостях |
Кличний | мовчазливосте | мовчазливості |