можновладство
МОЖНОВЛАДСТВО, а, с., заст. 1. Становище можновладця.
2. Збірн. до можновладець 1. Помолившись за спасіння душі в самій крайній дев'ятій церкві Запорозької Січі, він одразу ж з її порога поніс люту злобу свою до шляхетського можновладства (Стельмах, І, 1962, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | можновладство | можновладства |
Родовий | можновладства | можновладств |
Давальний | можновладству | можновладствам |
Знахідний | можновладство | можновладства |
Орудний | можновладством | можновладствами |
Місцевий | на/у можновладстві | на/у можновладствах |
Кличний | можновладство | можновладства |