можній
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | можній | можня | можнє | можні |
Родовий | можнього | можньої | можнього | можніх |
Давальний | можньому | можній | можньому | можнім |
Знахідний | можній, можнього | можню | можнє | можні, можніх |
Орудний | можнім | можньою | можнім | можніми |
Місцевий | на/у можньому, можнім | на/у можній | на/у можньому, можнім | на/у можніх |
можний
МОЖНИЙ, а, е, заст. 1. Могутній (у 1 знач.), сильний. [Василь:] Скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних, на можних та безмежних (Мирний, V, 1955, 98); Він височіє, володар віків. На здибленім над прірвою коні. Простерши горду руку над Невою, - Він, Мідний Вершник, можний цар Петро (Рильський, Орл. сім'я, 1955, 50).
2. Заможний. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними? (Кобр., Вибр., 1954, 37); Кажуть, що так бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі (Коч., Зол. грамота, 1960, 14).
3. діал. Можливий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | можний | можна | можне | можні |
Родовий | можного | можної | можного | можних |
Давальний | можному | можній | можному | можним |
Знахідний | можний, можного | можну | можне | можні, можних |
Орудний | можним | можною | можним | можними |
Місцевий | на/у можному, можнім | на/у можній | на/у можному, можнім | на/у можних |
можніти
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | можнію | можніємо |
2 особа | можнієш | можнієте |
3 особа | можніє | можніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | можнітиму | можнітимемо |
2 особа | можнітимеш | можнітимете |
3 особа | можнітиме | можнітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | можнів | можніли |
Жіночий рід | можніла | |
Середній рід | можніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | можніймо | |
2 особа | можній | можнійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | можніючи | |
Минулий час | можнівши |