моралізувати
МОРАЛІЗУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Проповідувати сувору мораль. Шевченко органічно не вміє моралізувати (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 357); // Робити моральні висновки з приводу чогось. Якщо людина здатна в горі моралізувати, значить, вона видужує (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 198).
2. перех., рідко. Повчати кого-небудь, читати комусь мораль. - Ну, ну, ну, пан син починав моралізувати батька! - скрикнув Темницький (Фр., II, 1950, 305).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моралізую | моралізуємо |
2 особа | моралізуєш | моралізуєте |
3 особа | моралізує | моралізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моралізуватиму | моралізуватимемо |
2 особа | моралізуватимеш | моралізуватимете |
3 особа | моралізуватиме | моралізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | моралізував | моралізували |
Жіночий рід | моралізувала | |
Середній рід | моралізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | моралізуймо | |
2 особа | моралізуй | моралізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | моралізуючи | |
Минулий час | моралізувавши |