мордуватися
МОРДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Зазнавати фізичних або моральних страждань; мучитися. -- А я й не сказала, Як була я людиною, Як я мордувалась (Шевч., І, 1951, 355); - За ті сльози, за ту кров, що сьогодні безневинно пролито... будуть вони [пани] довіку мучитися, до суду мордуватися!.. (Мирний, II, 1954, 207); // Хвилюватися, переживати з приводу чогось. Чого вона так мордується з сим весіллям, коли. молодого нема! (Кв.-Осн., II, 1956, 302); Сидить дід на стільці, обуває постільці, а баба мордується, що в чоботи не взується (Укр.. присл.., 1955, 319).
2. з ким - чим, над чим і перед дієприсл. зворотом. Зазнавати труднощів; робити що-небудь з великим зусиллям, без належного успіху; мучитися. Цілу годину мордувався Гануш, направляючи на клавіші пальці своєї старої учениці (Н.-Лев., III, 1956, 222); Далі мордувалася мурашка з кришкою хліба, маленькою частинкою Якимової поживи (Кобр., Вибр., 1954, 45).
3. розм., рідко. Те саме, що скаженіти. Мордується, як чорт в потоках (Номис, 1864, № 3124).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мордуюся | мордуємося |
2 особа | мордуєшся | мордуєтеся |
3 особа | мордується | мордуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мордуватимуся | мордуватимемося |
2 особа | мордуватимешся | мордуватиметеся |
3 особа | мордуватиметься | мордуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мордувався | мордувалися |
Жіночий рід | мордувалася | |
Середній рід | мордувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мордуймося | |
2 особа | мордуйся | мордуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мордуючись | |
Минулий час | мордувавшись |