мореходець
МОРЕХОДЕЦЬ, хідця, ч., заст. Мореплавець. Одважний мореходець Черкаторе і смиренний брат Верідікус провадять мирну розмову (Л. Укр., III, 1952, 742).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мореходець | морехідці |
Родовий | морехідця | морехідців |
Давальний | морехідцеві, морехідцю | морехідцям |
Знахідний | морехідця | морехідців |
Орудний | морехідцем | морехідцями |
Місцевий | на/у морехідці, морехідцеві | на/у морехідцях |
Кличний | морехідцю | морехідці |