морж
МОРЖ, а, ч. 1. Водяний ластоногий ссавець із вусагою мордою, великими іклами (у 2 знач.) та короткою шерстю. Морж знову з'явився,за кілька, метрів від човна (Трубл., Лахтак, 1953, 120); * У порівн. Відсапуючись, як морж, опускається він у крісло, спритно підсунуте паном Пржембецьким (Тулуб, Людолови, II, 1957, 394).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | морж | моржі |
Родовий | моржа | моржів |
Давальний | моржеві, моржу | моржам |
Знахідний | моржа | моржів |
Орудний | моржем | моржами |
Місцевий | на/у моржі, моржу, моржеві | на/у моржах |
Кличний | моржу | моржі |