мотор
МОТОР, а, ч. Машина, що перетворює різні види енергії на механічну; двигун (у 1 знач.). З поля, коли прислухаєшся, долітав вуркотання мотора (Панч, В дорозі, 1959, 233); Глущук з Багатирем обходив усе артільне господарство і всюди бачив..: мотори рухали зерноочисні машини, каміння млина, крутили січкарню, доїли корів і підсмажували сало (Чорн., Потік.., 1956, 203); * Образно. Противниця моя, .. чи не була вона мотором і мого в тій хвилі сильного внутрішнього зворушення? (Коб., III, 1956, 223).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мотор | мотори |
Родовий | мотора | моторів |
Давальний | моторові, мотору | моторам |
Знахідний | мотор | мотори |
Орудний | мотором | моторами |
Місцевий | на/у моторі | на/у моторах |
Кличний | моторе | мотори |
моторама
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | моторама | моторами |
Родовий | моторами | моторам |
Давальний | моторамі | моторамам |
Знахідний | мотораму | моторами |
Орудний | моторамою | моторамами |
Місцевий | на/у моторамі | на/у моторамах |
Кличний | моторамо | моторами |