мстивість
МСТИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. мстивий. В очах його засвітилася мстивість. Він дивився з-під лоба, якось по-вовчому на Комашка (Н.-Лев., V, 1966, 160); На обличчі [пана Купи] не видно було ані тіні збентеження, світились тільки злість, досада й панська мстивість (Ільч., Козапьк. роду.., 1958, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мстивість | мстивості |
Родовий | мстивості, мстивости | мстивостей |
Давальний | мстивості | мстивостям |
Знахідний | мстивість | мстивості |
Орудний | мстивістю | мстивостями |
Місцевий | на/у мстивості | на/у мстивостях |
Кличний | мстивосте | мстивості |