муміє
МУМІЄ, невідм., с. Смолоподібна органічна і неорганічна, добре розчинна у воді речовина природного походження, яка збирається в тріщинах скель, пустотах, нішах у вигляді плівок, кірок, наростів, чорних, темно-коричневих і коричневих смолоподібних мас з домішками піску, щебеню; має своєрідний ароматичний запах і гіркуватий смак; використовується з лікувальною метою; склад муміє непостійний; існує декілька різновидів муміє. ** Бітумне муміє – рідка або воскоподібна маса темного кольору, що накопичується в результаті анаеробного розкладання загиблих рослин. Екскрементне муміє – скам'янілі екскременти дрібних тварин, переважно гризунів і кажанів. Лишайникове муміє – густа або тверда різна маса, продукт життєдіяльності рослин, переважно лишайників. Медово-воскове муміє – жовта, коричнева або чорна маса, продукт життєдіяльності диких бджіл, який полімеризувався в результаті тривалого лежання. Мінеральне муміє – муміє, яке виявлене високо в гоpax, у пустотах скельних порід, куди не могли потрапити ні тварини, ні рослини, що говорить про можливість утворення муміє з мінералів, але з обов'язковою участю мікроорганізмів або найпростіших. Трупне муміє – тверда або воскоподібна маса чорного кольору, що утворюється при муміфікації або повільному розкладанні трупів тварин і комах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | муміє | муміє |
Родовий | муміє | муміє |
Давальний | муміє | муміє |
Знахідний | муміє | муміє |
Орудний | муміє | муміє |
Місцевий | на/у муміє | на/у муміє |
Кличний | муміє | муміє |
мумія
МУМІЯ1, ї, ж. 1. Труп людини або тварини, штучно збережений від розкладу; набальзамований труп. І сміялись безумні нащадки, що й мумії предків не вічні... (Л. Укр., І, 1951, 424); Набальзамовані трупи - мумії - можуть зберігатися дуже довгий час - багато сотень і тисяч років (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 175); Близько ста років у Бухарестському національному музеї зберігається мумія, про яку нічого не було відомо (Наука.., 4, 1966, 15); *У порівн. Вони [панни] були позавірчувані в шуби, .. в кохти, у товсті хустки та хусточки, як єгипетські мумії (Н.-Лев., II, 1956, 70); // Труп людини або тварини, що не розклався внаслідок діяння природних чинників.
2. перен., зневажл., лайл. Про малорухливу, худу або не здатну до сильних почуттів людину. Чим він кращий від останнього лихваря? Ця мумія з щурячими очима! (Тулуб, Людолови, І, 1957, 283); Чоловік з чорним обличчям придивився до Фатьми: - Ах ти ж мумія засушена! (Ю. Янов., І, 1958, 73).
МУМІЯ2, ї, ж., спец. Мінеральна фарба у вигляді порошку, що має колір від ясно-червоного до темно-брунатного. Деякі природні різновидності окису заліза використовують як мінеральні фарби під назвами: охра, залізний сурик, мумія (Цікава хімія, 1954, 112).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мумія | мумії |
Родовий | мумії | мумій |
Давальний | мумії | муміям |
Знахідний | мумію | мумії |
Орудний | мумією | муміями |
Місцевий | на/у мумії | на/у муміях |
Кличний | муміє | мумії |