мізерність
МІЗЕРНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. мізерний. [Мічурін:] Знаю. Читав з сумом ваші твори, сповнені прикрих помилок, які ви робили через мізерність практичних знань (Довж., І, 1958, 480); Митцям якнайбільш треба боятися пройти повз важливі психічні чинники, не помітивши їх через їхню, нібито, мізерність (Ю. Янов., V, 1959, 116); З почуттям власної мізерності вдивлявся юнак крізь щілинку в білих з позолотою дверях до мертвого порядку, який завжди буває там, де ніхто не живе (Полт., Повість.., 1960, 314); Орест усвідомив свою мізерність перед кремезно-спокійним Курбалою, перед .. всіма добротливими рудокопами... (Досв., Вибр., 1959, 344).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мізерність | мізерності |
Родовий | мізерності, мізерности | мізерностей |
Давальний | мізерності | мізерностям |
Знахідний | мізерність | мізерності |
Орудний | мізерністю | мізерностями |
Місцевий | на/у мізерності | на/у мізерностях |
Кличний | мізерносте | мізерності |