міна
МІНА1, и, ж. Вираз обличчя. Роблю байдужу міну (Коцюб., II, 1955, 418); На все те гляділа Шарлота й заховувала дуже поважну міну (Март., Тв., 1954, 300); - Звідки ви, власне, взялися тут, пане поручику? - Про це саме й я хотів спитати, - мовив поручик з невиразною міною (Галан, Гори.., 1956, 58).
@ Робити добру (веселу) міну при недобрій (поганій) грі - ховати незадоволення за зовнішнім спокоєм, веселістю. Не вішати носа, коли в серці кішки скребуться, робити добру міну при зовсім недобрій грі, - на таке здатний не всякий (Шовк., Людина.., 1962, 225).
МІНА2, и, ж . 1. Особливий вибуховий снаряд, що закладається в землю, під воду і т. ін. Щоночі сапери виповзали з окопів, закладаючи міни там, де могли прорватись ворожі танки (Жур., Звич. турботи, 1960, 174).
2. Снаряди, призначені для стрільби з мінометів. Крутизна траєкторії мін в горах виявилась особливо цінною (Гончар, III, 1959, 113); Перша міна розірвалась біля порога будинку, друга і третя - на горищі (Збан., Над Десною, 1951, 23).
3. Те саме, що торпеда. Дуже капризна річ плавуча міна, - кажуть матроси (Ю. Янов., II, 1958, 33).
МІНА3, и, ж.: договір міни - договір про обмін майна. За договором міни провадиться між сторонами обмін одного майна на інше (Цив. кодекс УРСР, 1950, 38).
МІНА4, и, ж. 1. У стародавній Греції - грошова одиниця, також відповідна їй монета.
2. У сучасній і стародавній Греції, а також на стародавньому Сході - міра ваги, що дорівнює 1,5 кг.
МІНА5, и, ж. Стрижень олівця. Стрижень олівця (міна) виготовляється із здрібненого графіту і повинен бути насичено чорного кольору (Шк. гігієна, 1954, 247).
МІНА6, и, ж. Підземний хід, підземна галерея або ніша в копальні, в льоху, а також інші ходи в чому-небудь. А дома та баба мала таку міну (такий підкоп попід землею, наче погріб), а в тій міні міцне вино (Укр.. казки, легенди.., 1957, 133); Сніг такий глибокий випав, що позаносило хати ущерть з димарями; мусили з хати прорубувать міни і амбразури (Збірник про Кроп., 1955, 19); Гусінь пошкоджує молоді, ще не розвинені листки в середині розетки, робить ходи (міни) в черешках і вгризається в головку коренеплода (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 177).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міна | міни |
Родовий | міни | мін |
Давальний | міні | мінам |
Знахідний | міну | міни |
Орудний | міною | мінами |
Місцевий | на/у міні | на/у мінах |
Кличний | міно | міни |
мінити
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | міню | мінимо |
2 особа | міниш | міните |
3 особа | мінить | мінять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мінитиму | мінитимемо |
2 особа | мінитимеш | мінитимете |
3 особа | мінитиме | мінитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мінив | мінили |
Жіночий рід | мінила | |
Середній рід | мінило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мінімо | |
2 особа | міни | мініть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мінячи | |
Минулий час | мінивши |