міномет
МІНОМЕТ, а, ч. Один з видів гармати для ведення навісного вогню мінами. По дорозі підрозділ підхопив у трофейників німецький міномет і три ящики мін до нього... (Ле, Право.., 1957, 180); Гончар воював рядовим солдатом, потім сержантом, був командиром обслуги батальйонного міномета, старшиною мінометної батареї (Про багатство л-ри, 1959, 165).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міномет | міномети |
Родовий | міномета | мінометів |
Давальний | мінометові, міномету | мінометам |
Знахідний | міномет | міномети |
Орудний | мінометом | мінометами |
Місцевий | на/у мінометі | на/у мінометах |
Кличний | міномете | міномети |