міньба
МІНЬБА, и, ж., розм. Те саме, що обмін 1. Клекоче станція.. В одному місці вже йде міньба, в іншому - бійка (Гончар, II, 1959, 234); - Підпільна організація, наприклад, ні в якому разі не згодиться віддати ваше життя за життя якогось там фашистського виродка. Такої міньби я не дозволю! (Ю. Бедзик, Дніпро.., 1951, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міньба | міньби |
Родовий | міньби | міньб |
Давальний | міньбі | міньбам |
Знахідний | міньбу | міньби |
Орудний | міньбою | міньбами |
Місцевий | на/у міньбі | на/у міньбах |
Кличний | міньбо | міньби |