мініатюрист
МІНІАТЮРИСТ, а, ч. Той, хто створює мініатюри. Окрему групу ремісників [Київської Русі] становили особи, які займалися виготовленням книг. Сюди належать переписувачі книг і художники-мініатюристи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429); Закарпатський мініатюрист [М. Сядристий] розташував фразу "Світові - мир" у два рядки, причому з такою щільністю, що на одному сантиметрі у нього вмістилося б 300 літер (Нар. тв. та етн., 1, 1966, 59).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мініатюрист | мініатюристи |
Родовий | мініатюриста | мініатюристів |
Давальний | мініатюристові, мініатюристу | мініатюристам |
Знахідний | мініатюриста | мініатюристів |
Орудний | мініатюристом | мініатюристами |
Місцевий | на/у мініатюристі, мініатюристові | на/у мініатюристах |
Кличний | мініатюристе | мініатюристи |