мінівен
МІНІВЕН, -а, ч. Легковик з однооб'ємним кузовом безкапотного (рідше вагонного) або півтораоб'ємного компонування, зазвичай з трьома рядами сидінь; кузов мінівену завжди вищий, ніж у звичайних вантажно-пасажирських кузовів легковиків типу універсал і хетчбек, оскільки основна споживча властивість мінівену полягає у максимальному збільшенні внутрішнього об'єму салону, а також у можливості трансформації салону за рахунок пасажирських сидінь, що легко знімаються (або повертаються); доступ до третього ряду сидінь здійснюється через задні пасажирські рухомі двері.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мінівен | мінівени |
Родовий | мінівена | мінівенів |
Давальний | мінівенові, мінівену | мінівенам |
Знахідний | мінівен | мінівени |
Орудний | мінівеном | мінівенами |
Місцевий | на/у мінівені | на/у мінівенах |
Кличний | мінівене | мінівени |