містика
МІСТИКА, и, ж. Релігійно-ідеалістичні погляди, що визнають існування надприродних сил і можливість спілкування з ними людини. Вчення Павлова про вищу нервову діяльність, що є класичним дослідженням природничо-наукової думки, спрямоване проти релігії і всіляких форм містики (Наука.., 1, 1958, 37); Мені тривожно і колюче... Ну, як це я таке зробив, що від огню Степана Кручі цигарку третім прикурив. Селянська містика? Не знаю. Таке повір'я між бійців (Сос., II, 1958, 407).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | містика | містики |
Родовий | містики | містик |
Давальний | містиці | містикам |
Знахідний | містику | містики |
Орудний | містикою | містиками |
Місцевий | на/у містиці | на/у містиках |
Кличний | містико | містики |
містик
МІСТИК, а, ч. Той, хто схильний до містики, хто вірить у надприродне, в чудо. Він знав, що Єремія - чоловік з м'яким серцем, плохенький, полохливий, ще й до того містик, прилюбний до грошей (Н.-Лев., III, 1956, 395); І хоч Бабенко загалом не був містиком, проте в слово "доля" вкладав щось таємниче, майже містичне (Руд., Остання шабля, 1959, 207).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | містик | містики |
Родовий | містика | містиків |
Давальний | містикові, містику | містикам |
Знахідний | містика | містиків |
Орудний | містиком | містиками |
Місцевий | на/у містику, містикові | на/у містиках |
Кличний | містику | містики |