місткий
МІСТКИЙ, а, е. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь; ємкий. Шхуна "Колумб" належала Рибтресту. Це було невеличке, але містке судно (Трубл., Шхуна.., 1940, 7); Поруч з баштою кормоцех з місткими засіками, кормозапарником (Рад. Укр., 28.VІІІ 1959, 2); // Який охоплює багато явищ, якостей; всеосяжний. В ясних і містких образах пісенного звучання поет [П. Тичина] зобразив хід революції і в українському селі (Поезія.., 1956, 86); Поняття стилю, яким би містким і важливим воно не було, не охоплює всього процесу художньої творчості (Рад. літ-во, 1, 1961, 42).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | місткий | містка | містке | місткі |
Родовий | місткого | місткої | місткого | містких |
Давальний | місткому | місткій | місткому | містким |
Знахідний | місткий, місткого | містку | містке | місткі, містких |
Орудний | містким | місткою | містким | місткими |
Місцевий | на/у місткому, місткім | на/у місткій | на/у місткому, місткім | на/у містких |