місячина
МІСЯЧИНА, и, ж., іст. Натуральна плата продуктами і одягом за місяць, що видавалась поміщиком кріпакові, який не мав власної землі й працював на полях поміщика. Наприкінці першої чверті XIX ст. селяни іноді зовсім переводились на панську землю і перетворювались у поміщицьких батраків, які одержували місячне утримання натурою. Ця форма експлуатації називалась місячиною (Іст. СРСР, II, 1957, 126); Жила вона з названою матір'ю у Явтушенків, тільки ж господарства ніякого не було в них, а кормились місячиною та мирським подаянієм (Морд., І. 1958, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | місячина | місячини |
Родовий | місячини | місячин |
Давальний | місячині | місячинам |
Знахідний | місячину | місячини |
Орудний | місячиною | місячинами |
Місцевий | на/у місячині | на/у місячинах |
Кличний | місячино | місячини |