міцненький
МІЦНЕНЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до міцний. - Дайте таки здоровеньких та міцненьких [дівчат], бо міцний чоловік, як міцний горщик, не розкипить на жару (Н.-Лев., III, 1956, 55); Сухорляві, але міцненькі руки держали на плечі великий кошик, повний малини (Л. Укр., III, 1952, 660); Заснула удова, та й Галя й себе заколисала своєю пісенькою і впала сама коло мами у міцненькому сні (Вовчок, І, 1955, 308); Мій дядько Панас був, як-то кажуть, міцненький у селі, він оженився колись на немолодій, зате багатій і бездітній вдові (Козл., Сонце.., 1957, 16).
@ Міцненьке слово - те саме, що Міцне слово (див. міцний). Йому хотілося сказати міцненьке слово, але втримався, бо не хотів розладнувати відносини з обласним начальством водного господарства (Чаб., Тече вода.., 1961, 172).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | міцненький | міцненька | міцненьке | міцненькі |
Родовий | міцненького | міцненької | міцненького | міцненьких |
Давальний | міцненькому | міцненькій | міцненькому | міцненьким |
Знахідний | міцненький, міцненького | міцненьку | міцненьке | міцненькі, міцненьких |
Орудний | міцненьким | міцненькою | міцненьким | міцненькими |
Місцевий | на/у міцненькому, міцненькім | на/у міцненькій | на/у міцненькому, міцненькім | на/у міцненьких |