мічурінець
МІЧУРІНЕЦЬ, нця, ч. Послідовники І. В. Мічуріна, видатного радянського вченого. В багатьох республіках нашої країни є станції юних натуралістів, де молоді мічурінці не тільки навчаються, а й починають глибше розуміти і більше любити природу рідної батьківщини (Колг. Укр., З, 1957, 24); Коли вийшли на сцену зовсім юні мічурінці.. і повернули йому [І. В. Мічуріну], своєму дідусеві, з любов'ю його яблука,.. - він тихо заплакав (Довж., І, 1958, 499).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мічурінець | мічурінці |
Родовий | мічурінця | мічурінців |
Давальний | мічурінцеві, мічурінцю | мічурінцям |
Знахідний | мічурінця | мічурінців |
Орудний | мічурінцем | мічурінцями |
Місцевий | на/у мічурінці, мічурінцеві | на/у мічурінцях |
Кличний | мічурінцю | мічурінці |