мішурний
МІШУРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до мішура 1; // Зв'язаний з виготовленням мішури. Мішурне виробництво; II Зробл. з мішури або прикрашений мішурою. В ніч місячну, як у мішурне убрання, .. нарядилася Земля (Головко, І, 1957, 56).
2. перен. Розрахований на зовнішнє враження; обманливий, показний. Єгипетські піраміди вражають уяву величчю своєї архітектури і рівнем будівельної техніки, але й височать жорстоким докором самій науці, що безплідна розтратила працю десятків тисяч рабів заради мішурної величі фараонів (Рад. Укр., 1.1 1964, 3); Радянські воїни вміють розпізнавати мішурний блиск буржуазної культури (Укр. літ., 10, 1957, 179).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | мішурний | мішурна | мішурне | мішурні |
Родовий | мішурного | мішурної | мішурного | мішурних |
Давальний | мішурному | мішурній | мішурному | мішурним |
Знахідний | мішурний, мішурного | мішурну | мішурне | мішурні, мішурних |
Орудний | мішурним | мішурною | мішурним | мішурними |
Місцевий | на/у мішурному, мішурнім | на/у мішурній | на/у мішурному, мішурнім | на/у мішурних |