міщанство
МІЩАНСТВО, а, с. 1. У дореволюційній Росії - соціальна група людей, що складалась з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців і т. ін. А міщанство, духовенство, - що для їх дворяни? Кожне дума про "равенство", Панібратство дране! (Черн., Поезії, 1949, 156); // Збірн. до міщанин. Уподовж дороги гуля міщанство: дівчата у стрічках, у стьожках, молодиці у парчевих очіпках (Стор., І, 1957, 76); - Я гадаю об'єднати козацьку старшину, магістрат, ремісників та міщанство - взагалі всі наші сили (Тулуб, Людолови, І, 1957, 131).
2. перен. Погляди й поведінка міщанина (у 2 знач.). Вона не вибачить йому його ганьби, його міщанства. Треба було щось сказати, щось зробити... Але що? Він не знав (Коцюб., І, 1955, 405); Література наша переслідує міщанство на широкому фронті - в ставленні до праці, і в ставленні до власності, і в розумінні краси і затишку (Талант.., 1958, 219).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | міщанство | міщанства |
Родовий | міщанства | міщанств |
Давальний | міщанству | міщанствам |
Знахідний | міщанство | міщанства |
Орудний | міщанством | міщанствами |
Місцевий | на/у міщанстві | на/у міщанствах |
Кличний | міщанство | міщанства |