міщанський
МІЩАНСЬКИЙ, а, е. 1. дорев. Прикм. до міщанин (у 1 знач.). Бідний вчитель, з убогої міщанської родини, вигнаний з школи, він ніколи не сягав грішною думкою вище наймички або убогої панночки (Коцюб., І, 1955, 405); - Я виріс у маленькому міщанському містечку (Шовк., Інженери, 1956, 119); // Належний міщанину, міщанам. Вже білі лелії можна знайти у кожному міщанському, та навіть у холопському садку (Л. Укр., III, 1952, 490); Міщанські двори тріщать від постояльців (Гончар, Таврія, 1952, 33); // Такий, як у міщан, власт. міщанам. [Єфросина:] Скиньте, мамо, оту міщанську хустку з ріжками та вберіться в чепчик (Н.-Лев., II, 1956, 479); Будинок у Плачинди просторий, міщанський, на п'ять покоїв (Стельмах, І, 1962, 308).
2. перен. Пройнятий духом міщанства (у 2 знач.); обивательський. Нездорові родинні обставини, розлад між батьками, міщанський побут, надмірне потурання дитячим примхам негативно впливають на виховання дітей (Іст. укр. літ., II, 1956, 220); Традиційно міщанською улесливістю на людях замінюють [обивателі] сердечну теплоту взаємин (Ле, Міжгір'я, 1953, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | міщанський | міщанська | міщанське | міщанські |
Родовий | міщанського | міщанської | міщанського | міщанських |
Давальний | міщанському | міщанській | міщанському | міщанським |
Знахідний | міщанський, міщанського | міщанську | міщанське | міщанські, міщанських |
Орудний | міщанським | міщанською | міщанським | міщанськими |
Місцевий | на/у міщанському, міщанськім | на/у міщанській | на/у міщанському, міщанськім | на/у міщанських |