навідуватися
НАВІДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАВІДАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Заходити до кого-небудь, куди-небудь; навідувати, відвідувати когось. Семен частенько навідувався на пошту, розпитував, чи немає до нього листа з столиці (Коцюб., І, 1955, 117); Старий Ключман, звісний на всю околицю лихвар, почав щораз частіше навідуватися до панів (Кобр., Вибр., 1954, 120); Терентій не сумнівався, що Мар'ян знову навідається до оселі, щоб пом'янути в ній Фросину (Стельмах, І, 1962, 183); * Образно. Вже кілька днів перестав навідуватися передранковий приморозок (Ле, Міжгір'я, 1953, 7).
2. рідко. Дізнаватися, довідуватися про кого-, що-небудь. Учора надвечір проходив Толя із своїми друзями повз двір Мармази, і каже Толя хлопцям, щоб вони почекали, а він забіжить до діда, навідається, може сьогодні той дасть йому перепела в клітці (Коп., Сон. ранок, 1951, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навідуюся | навідуємося |
2 особа | навідуєшся | навідуєтеся |
3 особа | навідується | навідуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навідуватимуся | навідуватимемося |
2 особа | навідуватимешся | навідуватиметеся |
3 особа | навідуватиметься | навідуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | навідувався | навідувалися |
Жіночий рід | навідувалася | |
Середній рід | навідувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навідуймося | |
2 особа | навідуйся | навідуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | навідуючись | |
Минулий час | навідувавшись |