навіщати
НАВІЩАТИ, аю, аєш, недок., НАВІСТИТИ, іщу, істиш, док., перех. Те саме, що навідувати 1. Через день навіщав [свекор] сватів (Мирний, І, 1954, 230); - Я на-віщатиму вас, коли буде змога (Шиян, Партиз. край, 1946, 72); Був гарний осінній день, коли Гава знову навістив хату Староміського (Фр., III, 1950, 66); От і відпочили [Степан з товаришами], Друга навістили У селі Кривому (Шпак, Вибр., 1952, 157); *Образно. Як вона тремтіла.., як побоювалася, щоб його яке лихо не навістило (Круш., Буденний хліб.., 1960, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навіщаю | навіщаємо |
2 особа | навіщаєш | навіщаєте |
3 особа | навіщає | навіщають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навіщатиму | навіщатимемо |
2 особа | навіщатимеш | навіщатимете |
3 особа | навіщатиме | навіщатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | навіщав | навіщали |
Жіночий рід | навіщала | |
Середній рід | навіщало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навіщаймо | |
2 особа | навіщай | навіщайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | навіщаючи | |
Минулий час | навіщавши |