надзвичайно
НАДЗВИЧАЙНО. Присл. до надзвичайний 4, 2. Море - надзвичайно гарного кольору, далеко краще тут, ніж в Криму (Коцюб., III, 1956, 325); Шерстюк був блідий і схвильований надзвичайно (Довж., І, 1958, 203); Костомаров, хоч і мало знав музику, розумів, що Аліна грає щось надзвичайно складне з технічного боку (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 390).