надставний
НАДСТАВНИЙ, а, е. 1. Який має надставку; подовжений.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | надставний | надставна | надставне | надставні |
Родовий | надставного | надставної | надставного | надставних |
Давальний | надставному | надставній | надставному | надставним |
Знахідний | надставний, надставного | надставну | надставне | надставні, надставних |
Орудний | надставним | надставною | надставним | надставними |
Місцевий | на/у надставному, надставнім | на/у надставній | на/у надставному, надставнім | на/у надставних |