наковтатися
НАКОВТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Ковтаючи багато разів, наповнити шлунок чим-небудь. Згребе [орел] її [вівцю], за мить порве, розшматує залізними пазурами і, наковтавшись гарячого м'яса, сидить, забризканий кров'ю, на вершині могили (Гончар, II, 1959, 31); Довго я пірнав, аж поки води наковтався (Збан., Мор. чайка, 1959, 14); // Дихаючи, увібрати, втягнути в себе велику кількість чого-небудь. Кашлянув [Дорош] тим характерним кашлем, коли людина наковтається пилюки і в неї дере в горлі (Тют., Вир, 1964, 104); У день пекучий, наковтавшись пилу, Ми спраглими устами припадали До краю дерев'яного відра (Рильський, III, 1961, 105).
@ Наковтатися сліз - багато поплакати. Сама Яресьчиха сліз наковталася вволю на доччиному весіллі - пекуче воно було: замість справжнього батька порядкував за столом одноденний "батько", званий, весільний... (Гончар, І, 1959, 9).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наковтаюся | наковтаємося |
2 особа | наковтаєшся | наковтаєтеся |
3 особа | наковтається | наковтаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наковтався | наковталися |
Жіночий рід | наковталася | |
Середній рід | наковталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наковтаймося | |
2 особа | наковтайся | наковтайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | наковтавшись |