наколка
НАКОЛКА, и, ж. 1. тільки наколка. Дія за знач. наколоти, наколювати 3, 4.
2. Прикраса з матерії або мережива, яка наколюється на жіночу зачіску. - Слухай-но, Софійко: як тобі здається моя наколка? (Л. Укр., III, 1952, 500); Коло буфета перешіптувались офіціантки в білих фартушках і.. наколках (Кучер, Трудна любов, 1960, 250).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наколка | наколки |
Родовий | наколки | наколок |
Давальний | наколці | наколкам |
Знахідний | наколку | наколки |
Орудний | наколкою | наколками |
Місцевий | на/у наколці | на/у наколках |
Кличний | наколко | наколки |