накопильник
НАКОПИЛЬНИК, а, ч. Поздовжній брусок саней, який накладається на копили для скріплення і зв'язку їх.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | накопильник | накопильники |
Родовий | накопильника | накопильників |
Давальний | накопильникові, накопильнику | накопильникам |
Знахідний | накопильник | накопильники |
Орудний | накопильником | накопильниками |
Місцевий | на/у накопильнику | на/у накопильниках |
Кличний | накопильнику | накопильники |