налічувати
НАЛІЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛІЧИТИ, лічу, лічиш, док., перех. 1. Рахуючи, визначати число, кількість кого-, чого-небудь; нараховувати. .Я налічила 6 великих яхт і 18 менших (Л. Укр.,У, 1956, 402); Сорок дві могили налічив Прокопенко (Довж., І, 1958, 174).
2. тільки недок. Мати в собі, в своєму складі яке-небудь число, якусь кількість кого-, чого-небудь. Українська РСР.. налічує понад 40 млн. чоловік населення (Тези про 300-річчя возз'єдн.., 1954, 23).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налічую | налічуємо |
2 особа | налічуєш | налічуєте |
3 особа | налічує | налічують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налічуватиму | налічуватимемо |
2 особа | налічуватимеш | налічуватимете |
3 особа | налічуватиме | налічуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | налічував | налічували |
Жіночий рід | налічувала | |
Середній рід | налічувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налічуймо | |
2 особа | налічуй | налічуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | налічуючи | |
Минулий час | налічувавши |