намірювати
НАМІРЮВАТИ, юю, юєш і НАМІРЯТИ, яю, яєш, недок., НАМІРЯТИ, яю, яєш, док., перех. Відмірювати яку-небудь кількість чогось. Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковки, якою завтра буде наміряти землю (Стельмах, II, 1962, 34); - Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? (Коцюб., II, 1955, 29).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намірюю | намірюємо |
2 особа | намірюєш | намірюєте |
3 особа | намірює | намірюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намірював | намірювали |
Жіночий рід | намірювала | |
Середній рід | намірювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намірюймо | |
2 особа | намірюй | намірюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | намірювавши |