намічуваний
НАМІЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до намічувати. В результаті виконання завдань, намічуваних партією щодо піднесення матеріального добробуту народу, Радянський Союз значно просунеться по шляху практичного здійснення комуністичного принципу розподілу по потребах (Програма КПРС, 1961, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | намічуваний | намічувана | намічуване | намічувані |
Родовий | намічуваного | намічуваної | намічуваного | намічуваних |
Давальний | намічуваному | намічуваній | намічуваному | намічуваним |
Знахідний | намічуваний, намічуваного | намічувану | намічуване | намічувані, намічуваних |
Орудний | намічуваним | намічуваною | намічуваним | намічуваними |
Місцевий | на/у намічуваному, намічуванім | на/у намічуваній | на/у намічуваному, намічуванім | на/у намічуваних |