насад
НАСАД, а, ч. 1. Основа, на якій тримається ящик воза. Повозку вашу щось підняло трохи спереду й незабаром наче в рів спустило, колеса стукнулись, насад затріщав (Мирний, IV, 1955, 322); Попереду, впираючись рогами аж у насад воза, повагом виступав баран з рогами, закрученими в кілька кілець (Коз., Нові потоки, 1948, 252).
2. діал. Перекладина між копилами, якою укріплюються полозки в санях.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насад | насади |
Родовий | насада | насадів |
Давальний | насадові, насаду | насадам |
Знахідний | насад | насади |
Орудний | насадом | насадами |
Місцевий | на/у насаді | на/у насадах |
Кличний | насаде | насади |