насильник
НАСИЛЬНИК, а, ч. Той, хто насилує, експлуатує кого-небудь. Варяги, які появлялися на Русі як загарбники, грабіжники і насильники, виганялися слов'янами (Іст. УРСР, І, 1953, 50); Кобзарю наш великий! Український народ святкує сьогодні Вашу дорогу пам'ять в умовах безпощадного смертного бою з лютим ворогом людства, з насильниками і гнобителями, що їх Ви так ненавиділи колись (Довж., III, 1960, 20).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насильник | насильники |
Родовий | насильника | насильників |
Давальний | насильникові, насильнику | насильникам |
Знахідний | насильника | насильників |
Орудний | насильником | насильниками |
Місцевий | на/у насильнику, насильникові | на/у насильниках |
Кличний | насильнику | насильники |