наступниця
НАСТУПНИЦЯ, і, ж. Жін. до наступник. Петро не наважувався призначити своєю наступницею дружину Катерину або одну з дочок (Іст. СРСР, II, 1957, 37); Вона [радянська молодь] стала гідною наступницею бойових традицій партії більшовиків (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 58); П'ять років не мав Коваль Андрій дитини.., а тепер у нього є наступниця (Кач., II, 1958, 11).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | наступниця | наступниці |
Родовий | наступниці | наступниць |
Давальний | наступниці | наступницям |
Знахідний | наступницю | наступниць |
Орудний | наступницею | наступницями |
Місцевий | на/у наступниці | на/у наступницях |
Кличний | наступнице | наступниці |