насупленість
НАСУПЛЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до насуплений. Романова насупленість та мовчання дуже не подобались Соломії (Н.-Лев., VI, 1966, 378).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | насупленість | насупленості |
Родовий | насупленості, насуплености | насупленостей |
Давальний | насупленості | насупленостям |
Знахідний | насупленість | насупленості |
Орудний | насупленістю | насупленостями |
Місцевий | на/у насупленості | на/у насупленостях |
Кличний | насупленосте | насупленості |