невстигаючий
НЕВСТИГАЮЧИЙ, а, е. Який погано вчиться, відстає від інших. Якщо в групі чи підгрупі є невстигаючі учні, то для навчання їх застосовують індивідуальну форму, додаткові інструктажі тощо (Методи викл. фрез. спр., 1958, 213); // у знач. ім. невстигаючий, чого, ч .; невстигаюча, чої, ж. Той (та), що погано вчиться.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | невстигаючий | невстигаюча | невстигаюче | невстигаючі |
Родовий | невстигаючого | невстигаючої | невстигаючого | невстигаючих |
Давальний | невстигаючому | невстигаючій | невстигаючому | невстигаючим |
Знахідний | невстигаючий, невстигаючого | невстигаючу | невстигаюче | невстигаючі, невстигаючих |
Орудний | невстигаючим | невстигаючою | невстигаючим | невстигаючими |
Місцевий | на/у невстигаючому, невстигаючім | на/у невстигаючій | на/у невстигаючому, невстигаючім | на/у невстигаючих |