НЕВІДРИВНО, НЕОДРИВНО, присл. Безперервно, не відриваючись. Люди стояли над урвищем на високому березі і невідривно дивились у море (Смолич, Світанок.., 1953, 199); Поки Чміль говорив, я невідривно стежив за кожним порухом його обличчя (Гур., Новели, 1951, 178).