недопалений
НЕДОПАЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до недопалити. Жінка.. вибирала з вугільної золи .. крихітки коксу, що утворився з недопаленого в пічці вугілля (Руд., Остання шабля, 1959, 236); Довго ще вітер розмітав попіл, ворушив недопаленим листям (Дім., Ідол, 1961, 121); Встав [гість] з-за столу, кинувши недопалену цигарку в попільничку (Ле, Міжгір'я, 1953, 31).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недопалений | недопалена | недопалене | недопалені |
Родовий | недопаленого | недопаленої | недопаленого | недопалених |
Давальний | недопаленому | недопаленій | недопаленому | недопаленим |
Знахідний | недопалений, недопаленого | недопалену | недопалене | недопалені, недопалених |
Орудний | недопаленим | недопаленою | недопаленим | недопаленими |
Місцевий | на/у недопаленому, недопаленім | на/у недопаленій | на/у недопаленому, недопаленім | на/у недопалених |